Львів туристичний - Пам'ятки архітектури та видатні місця Львівщини » Сторінка 12
RSS


Реклама


Вулиця Тараса Шевченка


10-02-2010, 17:13 от admin

Вулиця Шевченка - одна з семи головних магістральних вулиць Львова, що йде від Центру (вул. Городоцька) на околицю міста в мікрорайон Рясне.

Вулиця виникла, мабуть, наприкінці XVIII ст. Назва "Янівська” зустрічається уже в 1805 р. і пов’язана з тим, що тут проходив шлях на Янів. Заселена територія була значно раніше, ще в XVI ст., і входила до складу Краківського передмістя. Землі на початку вулиці належали монахам-августинцям і становили юридику, яка називалася Августинщизною.

Забудова вулиці була досить рідкою аж до кінця ХІХ-початку XX ст., коли тут з’явилися перші промислові підприємства. Б самому кінці її знаходилися склади сіна — місце ночівлі бездомних, яких на той час у Львові було чимало. Однієї зимової ночі тут спалахнула пожежа, кілька чоловік згоріли живцем. Цей скандальний випадок був описаний Іваном Франком. Замовчати його не вдалося, і тоді преса зробила з нещасних бездомних звичайних бандитів. Цим вдалося заспокоїти громадськість.

У 1918 р. в районі біля залізниці розміщувався табір геймкерерів — солдатів колишньої австрійської армії, що поверталися додому.

Під час листопадових боїв польсько-української війни вулиця була зайнята польськими військами і входила до складу 6-го відтинку "оборони Львова”. Коли 21 листопада поляки розпочали генеральний наступ, 6-й відтинок, підсилений загонами, котрі прибули з Польщі, і бронепоїздом, утворив Північну групу, її завданням було захопити Високий Замок, Замарстинів та Жовківське передмістя і тим самим замкнути кільце оточення. Завдання виконане не було, полякам вдалося захопити тільки Підзамче, відрізати українським військам відступ вони не змогли.

У часи гітлерівської окупації в кінці вулиці Шевченка знаходився Янівський концтабір. Тут, за неповними даними, загинуло 200 тис. осіб 18 національностей.

В останні десятиріччя вулиця Шевченка зазнала значних змін. Вона продовжилась за рахунок введення до складу міста кількох сіл, виросли нові підприємства, реконструювалися і збільшилися старі.

Будинок № 31. У ХУІ-ХУІІІ ст. тут знаходився костьол Воздвиження Чесного Хреста. Відстань від Краківської брами до його дверей точно дорівнювала відстані від воріт Єрусалима до Голгофи.

Довжина вулиці Шевченка постійно змінювалась з розвитком міста та розширенням його меж.

Категорія: Вулиці | Переглядів: 914 | Детальніше:

Свірзький замок


28-01-2010, 17:11 от admin

Свірзький замок

В с. Свірж на піднесенні над річкою і озером милує око Свірзький замок, побудований в XVI середині XVII ст. Він належав сім’ям Свірзьких і Цетнерів. Біля замку, добре відреставрованого і пристосованого для відпочинку, знаходиться ренесансний костел 1541 р.

Категорія: Замки | Переглядів: 1199 | Детальніше:

Вулиця Підвальна


21-01-2010, 17:13 от admin

Вулиця Підвальна - одна з центральних вулиць міста. У середні віки трасою вулиці проходив східний бік укріплень міста. Ця ділянка вважалася найбільш небезпечною і тому була укріплена найсильніше. Подвійний ряд мурів з кількома вежами, два арсенали, рів, заповнений водою, високий вал з вежами і бастеями — такою у загальних рисах була система укріплень східного боку. Виникла вона не зразу — її будували понад 300 років. Спочатку було споруджено подвійний ряд мурів з чотирма вежами. У XV ст. збудовано Міський арсенал, який призначався для зберігання артилерії і водночас служив вузлом оборони. На південно-східному розі укріплень на валу стояла Королівська бастея. Посередині валу — Порохова вежа, найбільша з веж Львова. У XVII ст. в Європі з’явилися земляні оборонні споруди п’ятикутної форми — бастіони — і подібні до них, але менші за розміром — белюарди. У 1639 р. почалося будівництво Королівського арсеналу і водночас — чотирьох белюардів на валу, один з яких стояв на тому місці, де зараз знаходиться будинок пожежної команди. Цим закінчилося спорудження системи фортифікацій східного боку. Вона доповнювалася укріпленим монастирем кармелітів, ставком навпроти нинішнього будинку обласної Ради та природним рельєфом. У систему входило також болото на початку сучасної вул. М.Кривоноса та Босацька хвіртка.

Вулиця Підвальна

Вулиця Підвальна

У 1975 р. в зв’язку зі спорудженням пам’ятника Івану Федорову було знесено невеликий сквер перед Успенською церквою. Під час земляних робіт виявили залишки Високого і Низького мурів, вежі Мулярів і Босацької хвіртки. Як не дивно, але до цих робіт точне розташування хвіртки було невідомим. Передбачалося, що при виході з вул. Руської колія повертатиме не на Підвальну, а вище, біля сучасного будинку обласної Ради, де в той час розміщувалося намісництво — центр управління Галичиною. Проект був максимально раціональним, бо передбачав лише один поворот. Але граф Бадені, тодішній намісник Галичини, заявив: "Що?! Буде мені скреготіти під вікнами! Не дозволю!”. Примха вельможного пана зробила проект значно дорожчим, не кажучи вже про незручність — три повороти замість одного і жахливий скрегіт коліс. Цей зигзаг "удачі” львів’яни негайно охрестили "закрутом Бадені”.

Категорія: Вулиці | Переглядів: 856 | Детальніше: