Собори
RSS


Реклама


Синагога «Бейс Аарон ве Ісраель»


7-03-2014, 12:50 от admin

 

Синагога «Бейс Аарон ве Ісраель»Синагога «Бейс Аарон ве Ісраель» — синагога львівської іудейської діючої общини, знаходиться у Львові на вулиці Братів Міхновських (колишня вулиця Московська) в районі Привокзальної.

Будівля синагоги була побудована в 1924 році на тодішній вулиці Костепальної за замовленням добродійного суспільства «Цорі Гілод». Автором архітектурного проекту був Альберт Корнблут.

У 1925 році синагога була відкрита. Під час німецької окупації Львова і в післявоєнні роки використовувалася під склад. У 1989 році її повернули іудейській общині.

У інтер’єрі синагоги зберігся поліхромний живопис.

Адреса: м. Львів, вул. Братів Міхновських, 4.

Категорія: Собори | Переглядів: 997 | Детальніше:

Органний зал (костел святої Марії Магдалини)


17-12-2013, 05:11 от EmCee

Органний зал - будинок органної та камерної музики, знаходиться в колишньому костелі святої Марії Магдалини - заклад культури, заснований у 1960-х роках, та височить на узгір'ї у південно-західній частині міста.

Органний зал (костел святої Марії Магдалини)

Органний зал


Найстаріша пам'ятка цієї дільниці (так званої Сикстівки) - межовий чи пам'ятний стовп з 1580 р., поставлений родиною Сикстів, власниками фільварку на цьому місці. Як це не дивно, але він зберігся й донині, правда в дещо спотвореному вигляді, та існує як частина кам'яної огорожі. Саме біля цього пам'ятного знаку шляхтянкою Анною Пстроконською у 1600 р. закладений костел для домініканців. Первісний костел-капличка був дерев'яним, про нього нагадує найстаріша, вівтарна частина костелу. Сам костел було побудовано На місці старого дерев'яного костелу між 1600 та 1612 роками ченцями-домініканцями за межами міських укріплень. Автори проекту: архітектори А.Келар та Я.Придатний. Будівництво закінчено у 1635 році. Пам'ятка неодноразово зазнавала спустошень. Існуючі споруди костелу та монастиря були перебудовані та розширені в 1753-1758 роках архітектором Мартином Урбаніком - змінено фасади, добудовано вежі. На фасаді, між фронтоном та вежами розташовані статуї Св. Домініка та Св. Яцека різця-скульптора Себастьяна Фесінгера. В 1776 р. костел став парафіальним, а в 1841 р. у монастирі влаштували в'язницю для жінок. У 1889 р. за проектом архітектора Юліана Захаревича змінено верхівки веж.
Костел неодноразово зазнавав спустошень. У 1648 році монастирські зміцнення, як і прилеглий монастир Святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття костел постраждав від пожежі.
Сучасного вигляду костел отримав у 1870 році, після чиленних перебудов. У наш час споруда є тринавною шестистовпною базилікою з витягнутим хором та гранчастою апсидою, перекритими хрестовими склепіннями. Прості площини бічних фасадів, ритмічно розчленовані рядом високих вікон, відтінюють насичений декоративними елементами головний фасад. Традиції ренесансу поєднуються з рисами стилю бароко.
У 1932 році в костелі було встановлено виготовлений у Чехії орган фірми «Rieger-Kloss», найбільший на території України. Цей орган реставрувався у 1968 та 1988 роках.
У радянський період у приміщенні костелу деякий час знаходився спортивний зал, пiзніше - танцювально-концертний зал, що належав Політехнічному iнституту, а в 1960-х роках будівлю було пристосовано під органний зал Львівської консерваторії ім. М.Лисенка.
Як концертна організація, органний зал (Будинок органної та камерної музики) був заснований у 1988 р. Там відбуваються концерти органної та камерної музики.
З 1998 року у приміщенні костелу поновлено богослужіння, а з 2000-х років навколо приміщення органного залу загострюється конфлікт між релігійною громадою та адміністрацією концертної організації.
Зараз органний зал веде різножанрову концертну діяльність.

Категорія: Собори, Споруди | Переглядів: 724 | Детальніше:

П'ятницька церква (Церква Святої Параскеви П'ятниці)


12-10-2012, 05:06 от EmCee

П'ятницька церква (Церква Святої Параскеви П'ятниці)П'ятницька церква (Церква Святої Параскеви П'ятниці) — пам'ятник архітектури у м. Львові. Знаходиться вона на вулиці Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста. Нині церква належить УАПЦ.

Головний фасад церкви та вхід влаштовано з півдня, а боковий фасад - паралельно вулиці Хмельницького.

Церква розташована неподалік площі Старий Ринок та водночас на так званому «Волинському шляху», що проходив по вулиці Хмельницького, що вказує на появу храму ще у княжий період.

П'ятницька церква виконувала роль форпосту оборони за межею зміцнень староруського міста.

Згідно даних археологічних досліджень 1977—1978 років, церква була зведена у XIII — першій половині XIV століть.

Архітектура храму схожа будівельним традиціям Молдавії та характерна для романського стилю.

Найбільшою цінністю П'ятницької церкви є П'ятницький Іконостас - шедевр львівських різьбярів та малярів середини XVI-початку XVII ст., що належить до найвизначніших пам'яток давнього українського мистецтва.

 

Адреса: вул. Б. Хмельницького, 63.

Категорія: Собори | Переглядів: 2323 | Детальніше:

Костел Єзуїтів


18-09-2011, 15:50 от EmCee

Безліч легенд таять в собі середньовічні підземелля Львова. Розгалужена система підземних ходів старого міста може несподівано вивести нас як до костелу Єзуїтів Святих Петра і Павла, Преображенської церкви, так і до Аптеки-музею. Ми спробуємо «розібрати на камені» легенди, пов'язані з католицьким кляштором Святих Петра і Павла.
Костел Єзуїтів

Костел Єзуїтів

Це місце таїть в собі величезну кількість історій. У 1610 році чернець Себастьян Лахміус заклав перший камінь у фундамент храму. Надалі його проект істотно переробив і завершив італійський архітектор Джакомо Бріано. Храм, виконаний у стилі барокко, по своїй формі нагадує церкву Іль-джезу в Римі. Підземелля храму набагато старші за саму будівлю. Але найцікавішим об'єктом в криптах, так званих підземних тайниках костелу, є алебастровий саркофаг XVIII сторіччя, який призначався для архиєпископа львівського Миколи Віжицького.
Варто відзначити, що дата смерті вказана на саркофагу не була вигравійована до кінця, видні тільки дві перші цифри "17.."  і герб Віжицького. Найцікавіша знахідка - великий отвір з лівого боку саркофага, яке, згідно легенді, вибив архієпископ після поховання, в спробі вибратися назовні. Але де саме тіло Архієпископа Львівського, до цих пір ніхто не знає.
В давнину в підземеллях ховали самих гідних людей, але в кінці XVIII ст. ці поховання почали знищувати, і повністю вивезли в радянські часи. Залишилися тільки місця, в які ставили труну.
З підземними галереями Львова пов'язана середньовічна легенда про Чорного Ченця. Розповідають, що колись до Львова прийшов чернець з іншого монастиря. Він не хотів бути простим ченцем, тому почав бунтувати. Іншіі ченці сприйняли бунтарство як гріх, і закрили його в келії - вимолювати у Бога прощення. Через деякий час до непокірного неофіта прийшов чоловік, його впустили, проте незнайомець довго не виходив. Коли ченці прийшли перевірити, що трапилося, в келії вже нікого не було. Тільки на підлозі лежала невелика латочка паперу, написана кров'ю. Це був контракт, за яким чернець продав свою душу дияволові. І ось з того часу аж до наших днів львівськими підземеллями ходить Чорний Чернець. Кожного зустрічного він питає чи не бачили незнайомця, тому що він хоче скасувати той договір.

Категорія: Собори | Переглядів: 1009 | Детальніше:

Костел святого Казимира


29-08-2011, 12:10 от EmCee

Львів – місто з яскраво-вираженим польським відбитком. Роботи архітекторів Речі Посполитої можна споглядати по всій території містацевості. Не залишили поляки Львів і без своїх святих. Так, на вулиці Максима Кривоноса розташовується римокатолицький храм святого Казимира. Освічений і побожний литовський княжич і польський король був зарахований до святих після своєї ранньої смерті на 26 році життя від туберкульозу. Коли ж, в день канонізації, труна Казимира була розкрита останки його, за свідченням очевидців, були незаймані тлінню. Люди приходили на його могилу і молилися. Це місце було визнане чудотворним. Вважається, що після смерті Казимира відбулися ряд чудес, коли люди зверталися з молитвою до нього. Головним дивом, згідно переказу, в 1518 році була перемога над москалями. Тоді, на землі Великого князівства Литовського напали численні війська московії. Вони хотіли захопити Полоцьк. Невеликий загін великокнязівських воїнів не міг прийняти бій і тоді, король Жигимонт Старший попросив про допомогу свого померлого брата Казимира. Здивовані воїни раптово побачили в хмарах хлопця в білому одязі на білому коні. Підбадьорені таким дивом, вони захистили своє місто. Сьогодні, у Львові знаходиться один із храмів, зведених на честь святого Казимира.
Костел Святого Казимира
Костел Святого Казимира

Костел Святого Казимирапам'ятник архітектури, побудований у стилі барокко, в різний час носив разні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира. Святиня знаходиться в центральній частини міста, і спочатку була побудована для ченців римокатолицького ордена в 1656—1664 роках.
У 1630 році на цьому місці заснували дерев'яний костел і монастир, які згоріли в 1648 році в час взяття львівської цитаделі (Високого замку). Штурм чинили загони героя Визвольної війни українського народу Максима Кривоноса.
У 1783 році храм переданий австрійському уряду для організації госпіталю черницям сестрам милосердя, в яких знаходився поблизу власний костел.
Адреса: вул. Максима Кривоноса, 1.

Категорія: Собори | Переглядів: 1263 | Детальніше:

Вірменська церква (Вірменський собор)


12-08-2011, 15:15 от admin

Вірменська церкваАнсамбль Вірменської церкви врозташований на території історичного Львова, в тій його частини, де селилися вірмени. Собор є архітектурним центром комплексу, навколо якого групується решта споруд, утворюючи три невеликі замкнуті дворики.

Собор зведений в 1363 р. Один з найстародавніших пам’ятників Львова, побудований архітектором Дорінгом. Багато дослідників припускають, що в будівництві брали участь вірменські майстри, оскільки пам’ятник має багато загальних рис з собором в Ганни (Вірменія).

Монастирський дворик біля північної стіни собору з протилежного боку обмежує будівлю монастиря вірменських бенедіктінок, побудоване в 1682. Перед ним в 1881 поставлена статуя роботи Р. Дікаса. Галерея, влаштована за зразком італійських лоджій, служить переходом з монастиря в собор, її нижній ярус — відкритий, арочний, верхній — закритий. У стіну вмуровани два рельєфи (XVI — почала XVII вв.) з місцевого вапняку. Східний дворик пов’язують з монастирським барочні ворота (1671). Він називається христофоровим, і в центрі його височіє пам’ятна колона (XVIII в.). З усіх боків дворик замкнутий будівлями колишнього вірменського банку (XVII в.), архієпископського палацу (кінець XVIII в.), дзвіницею (XVI—XVIII вв.), апсидами собору. Крізний прохід сполучає східний дворик з вул. Лесі Українки. На арці воріт дата «1779 рік» — час відновлення будівель після пожежі 1773 р. Південний дворик сполучений з східним комірами з барочним фронтоном (1877 р.), відокремлений від вул. Вірменською огорожею з металевою решеткой. У ніші огорожі з вулиці поміщена статуя з датою «1664» — характерний зразок львівської скульптури другої половини XVII в., на думку деяких дослідників що належить різцю львівського майстра М. Ерлемберга. Уздовж південної стіни собору тягнеться відкрита аркада-галерея, побудована в 1437 р. Біля глухої стіни будинку встановлений дерев’яний горельєф XVIII ст.

Ансамбль Вірменського собору — унікальний пам’ятник вірменської середньовічної архітектури на Україні.

Категорія: Собори | Переглядів: 1541 | Детальніше: